В готелі Premier Palace відбувся важливий захід - Форум лідерів єврейських організацій Києва! Це надзвичайна подія, яка об'єднала керівників громад, рабинів та активістів задля обговорення викликів, зміцнення співпраці та вироблення спільного стратегічного бачення. Директорка Гілелю Київ, Леся Фірсанова, та Регіональний координатор освітніх програм, Юрій Сергеєв, взяли участь в форумі, розповіли про Гілель Київ і поділились своїми думками та планами громади. Захід був організований Федерацією єврейських громад України, JDC Україна та JAFI Україна і вийшло створити комфортне місце для діалогу представників єврейський громад, а також налагодження взаємодії між ними. Посол Ізраїлю в Україні, Міхаель Бродський, також висловив важливість єдності організацій та акцентував увагу на викликах останніх трьох років, які єврейські лідери вирішували пліч-о-пліч. Учасники змогли обговорити можливості консолідації зусиль, ефективного використання ресурсів та запуску нових спільних проєктів, що сприятимуть розвитку громад. А також всі погодились як насправді важливо збиратись офлайн, допомагати один одному та працювати разом! "Цей форум ще раз довів: співпраця — ключ до сильної та згуртованої єврейської громади", зазначив рабин Стамблер. Форум завершився підтвердженням спільної готовності всіх учасників до подальшої співпраці задля стабільного розвитку єврейських громад та їхнього майбутнього в Україні!

Якби це був сон, ми б хотіли його повторення ще і ще..! Пурім-бал 5785 в київському Гілелі пройшов динамічно, яскраво, цікаво та захоплююче! Цар Ахашверош разом з усіма поважними жителями палацу поїхав на кінну прогулянку, а в цей час євреї-робітники замку вирішили влаштувати таємний бал для всієї своєї громади! Палац царя був прикрашений розкішними тканинами та ліхтарями, а гості були вдягнуті в найгарніший східний одяг. Працівники палацу розповіли про єврейський побут, кухню, розваги, музику та танці у часи Давньої Персії, а ще роздавали золоті монети за кожне виконане завдання. Про життя єврейської громади в ті часи можна розповідати цілий вечір, адже ніхто не очікував, що там знайдеться так багато цікавої інформації! Не можемо ще не відмітити ностальгічний танцювальний килимок-гру на одній із станцій, який добряче змусив всіх пострибати. На інших локаціях учасники ліпили підсвічники у формі вух Амана, вгадували наосліп старовинні предмети побуду та грали в тематичну гру. Церемонія Авдали у великому колі, читання Сувою Естер та єврейські танці постскриптум входили у програму. Ну і звичайно конкурс Короля та Королеви нашого Балу приємно здивував результатами (і подарунками), адже найкращі костюми виявились в Олега та другий рік поспіль в Богуслави. Дякуємо всім, хто завітав, на наше велике святкування Пуріму та дякуємо, що зробили його по-справжньому незабутнім! Спогади про Purim in Palace тепер займають особливе місце в історії Гілелю Київ..

Цього року ми мали неймовірну можливість зустріти свято у компанії наших друзів з громади традиційного іудаїзму «Масорет», організації «Маром» та філії «Сохнут-Україна». Цей Пурім став для нас справжнім калейдоскопом яскравих емоцій та незабутніх моментів. Вечір розпочався з читання Сувою Естер, а в ньому викладена, без перебільшень, вся історія Пуріму. Ну і ця атмосфера, коли всі шумлять при читанні слова «Аман», дуже підіймає настрій! Після цього ми увірвались к святкову вечірку, стилізовану під колоритний Східний Базар. Учасники мали заповнити наліпками свій власний сувій і виконувати завдання на різних «магазинчиках» цього базару. Ми грали в тематичні ігри, танцювали, напрягали розум і просто веселились в своїх командах. Яскраві декорації, аромати східних прянощів та Пурімські частування (особливо свіжоспечені вуха Амана) точно створили дуже святкову атмосферу, яка перенесла нас у часи стародавньої Персії. Цей Пурім став для нас не просто святом, а справжнім символом єдності та традицій. Безмежно вдячні нашим друзям за те, що розділили з цей особливий вечір вже другий рід підряд! Щиро радіємо можливості зустрічати єврейські свята спільно з іншими єврейськими організаціями і робити це гарною традицією з року в рік. Дякуємо всім за цей чудовий вечір та бажаємо, щоб не тільки в Пурім, але й весь час, вас оточували світлі та чудові люди!

Скромності нам не додавати, але Ту бі-Шват потрапив в саме серденько! Третій рік підряд святкувати разом з такою компанією - це не просто традиція, це позитивні емоції та натхнення! Сьогодні гілелевці Києва разом з молодіжним клубом «Lo Domim» розмальовували глиняні горщики, грали з Юрою в Brain Labs та дізнавались більше про свято, а потім садили насіння майбутніх рослинок (на вибір: перці з Ізраїлю, чорнобривці чи декоративні помідорки). Навіть коли рослини підростуть і їх можна буде пересадити у великий горщик, то наш все рівно залишиться особливим і прослужить домом для нових саджанців. До речі, не так легко, як здається на перший погляд, правильно посадити декоративні овочі та квіти. План був такий: спочатку розмалювати глиняний горщик з піддоном і залишити висохнути. Потім зіграти в Brain Labs, який присвячений святу, а також поговорити з Юрою про глибинні сенси Ту бі-Швату. До речі, команда, котра виграла, отримала круті подарунки. Потім ми повернулись до посадки, а саме насипали спеціальну землю, поклали насіння, присипали його знову, полили, а потім ще й заклеїли плівкою. Так ґрунт весь час буде вологий і насінню це допоможе швидше прорости. Учасники отримали детальну інструкцію по догляду за таким своєрідним вазоном і впевнені, що батьки точно не очікуватимуть побачити вдома підлітків із таким класним живим виробом! Правильно було сказано, що рослини відчувають атмосферу навколо та ростуть краще там, де панує любов. Тож коли їх посадили у прекрасні різнокольорові горщики, які так старанно вимальовували наші учасники, то вони вберуть в себе всю радість цього дня. Дякуємо всім, хто незмінно наповнює наші життя сенсом, і до нових зустрічей!

Навіть формати в Інстаграм змінюються, а зустрічі на Шабат у Гілелі - ні! Тут завжди можна знайти крутих та сміливих людей, почути про найдивовижніші події, дізнатись більше про традиції та історію, і загалом, провести час із задоволенням. Сьогодні теж було так: і традиційна церемонія Кабалат Шабат (у нас навіть були домашні хали від Саші), і класна гра «бункер» на завершення вечора. «Легенда» була такою, що після вигнання, Адам та Хава опинились в нашому 21-му столітті і потрібно із багатьох речей залишити лише 3. А ввідні були такі: одяг, аптечка, знання англійської мови, велосипед, Тора, Талмуд, 1000 грн, їжа та секретна картка. В кінці звичайно ми відкрили нашого «кота в мішку» і це виявилась можливість обрати місто, в якому можуть опинитись Адам та Хава. Родзинка гри в тому, що учасники одночасно мають працювати в команді, бо всі вони за одне, але ще й відстоювати кожен сам себе. Шляхом аргументів та контраргументів, довгих дискусій та голосувань, наші персонажі опинились у місті Цфат із Торою та знанням англійської мови. Як вам такий стартовий пакет, сучасно? Цікаво, що учасники відразу обрали принцип не «виживання», а «довгострокової перспективи» і виявилось, що навіть така проста гра змусила замислитись про події у власному житті. Цього ми також не очікували, але в Гілелі завжди відбуваються важливі процеси і часто ще й самі по собі. Всім говоримо Шабат Шалом, бажаємо відпочити та набратись сил, а також пробувати нові формати та грати в нові ігри, адже кожна з них - це можливість неочікувано отримати цінний досвід.

В Гілелі Київ відбулась зустріч команди Beri Foundation з друзями та партнерами, включаючи PJ Library. Це був вечір натхнення, спілкування та творчості, адже програма була досить активна. Спочатку Леся розповіла всім присутнім про діяльність Гілелю Київ та нашу роботу. Далі команда фонду познайомила учасників з їх проєктами, розповіла про партнерів фонду та можливості. Ілона підготувала розслабляючий творчий майстер-клас, який нікого не зміг залишити байдужим. Як бачите, всім було запропоновано поплести з бісеру, але більше того, була можливість створити унікальні брелки за схемами, чи сплести собі справжні прикраси. Ми багато чули, що дехто казав як колись любив бісероплетіння, але довго до нього не повертався. За сусідніми дверима у PJ Library теж відбувалась справжня казка - діти читали нову книжку, ще й так жваво її обговорювали, наче ця історія дійсно торкнулась кожного з них. Далі вони малювали, їли частування, створювали фігури та навіть доєднувались до майстер-класу. Все пройшло дуже душевно, в різних кімнатах кипіло життя, було багато зустрічей давніх друзів та зароджувались нові знайомства. А нова дружба серед дітей - це взагалі найтепліша частина вечора. Завжди раді приймати у себе гостей, підтримувати різні єврейські організації та проєкти, і просто бути поруч. Коли в стінах Гілелю відбуваються такі душевні зустрічі, то світ наче стає трішки кращим. Що ж, пора вже виходити з канікул та скликати гілелівців знову до нашого офісу, ми засумували!

З такою компанією - хоч по льоду йти! А точніше не йти, а їздити і скользити, адже ми були на ковзанці ВДНГ у Києві! «Вихідний з Гілелем» вписався в наші зимові дні ідеально і не завадив ні дощ, ні холод. Все було дійсно як у зимовій казці - хтось знову став на ковзани і поїхав, хоча з останнього разу пройшло декілька років, а хтось після падінь вже впевнено опанував катання на льоду. Круто спостерігати, як наші люди не розбігаються та катаються по одинці, а весь час стараються їздити разом, фотографуватись та про щось розмовляти навіть під час катання. Хлопці ще й навчили Олега їздити впевнено на ковзанах, адже він стояв на них лише декілька разів. А також ми, самі того не очікуючи, здійснили невеличку мрію дівчинки Богуслави. Вона давно хотіла повчитись в інструктора та спробувати займатись в подальшому фігурним катанням більш професійно, і у неї вийшло взяти перший урок вже під час нашого Вихідного з Гілелем. Сподіваємось це початок нового хобі! Після години активного катання ми вирішили не розходитись та ще насолодитись компанією один одного. У кафе поруч із ковзанкою всі пили гарячий чай, ділилися враженнями, розповідали як проходять у них зимові вихідні. Відчувалося, що цей вечір справді залишить слід у нашій пам'яті надовго. Проведений час із друзями, катання під дощем та відлуння гучного сміху, ось що робить будь-який холодний день по-справжньому теплим. Наче в затишній, але темній кімнаті, хтось запалив камін. Дякуємо, що завжди обираєте нас з-поміж будь-яких варіантів. Завершити хочемо фразою, яку почули на ковзанці від одного з інструкторів: «Головне – не забувати, що на ковзанах, як і в житті, важливо тримати рівновагу!»

Масштабне Ханукальне казино в Києві принесло кожному учаснику +100 до удачі! Це було яскраво, незабутньо, азартно і неймовірно весело! Розкажемо вам більше, тож влаштовуйтеся зручніше: Свічки на ханукії запалила Леся Фірсанова, і все закрутилося! Професійні круп’є у стильних червоних жилетах запросили всіх охочих випробувати своє щастя. Гра в кості, неслухняні дрейдли, дартс-рулетка, справжній ігровий ханукальний автомат та BlackJack – усе це чекало на гостей елітного казино Las Hillelgas. Учасники грали справжніми фішками, робили ставки, подвоювали виграші або втрачали все на станціях наших круп’є. Не обійшлося і без майстер-класу! Ільченко Ілона підготувала матеріали для термомозаїки, і в результаті вийшли чудові тематичні брелоки. Запальні єврейські танці, розкішна фотозона, музика, бар і частування – стали прекрасним завершенням вечора. Окремо варто відзначити тематичний дрес-код гостей: розкішні костюми, вишукані сукні, намиста з перлів і дорогі персні. Атмосфера була справді елітною! Захід організовано за підтримки JDC та Філії Сохнут-Україна у Центральному та Західному регіонах України, за що ми щиро вдячні. Дякуємо, що святкували разом із нами! Ваші сяючі очі – наш найкращий подарунок. Хаг самеах!

Завдяки Volunteer Community Hillel Kyiv та Ільченко Ілоні ми змогли трохи віддячити тим, хто звик сам допомагати та ніяковіти при словах подяки. Тим, чиє плече весь рік було поруч. Наші волонтери точно знають щось про часоворот, адже були всюди одночасно і завжди на місці та на звʼязку, щоб при першій потребі допомагати. Цього року ми зробили стільки всього, що важко перерахувати: розвезли нескінченну кількість продуктових наборів, побували в дитячих лікарнях, школах-інтернатах, здавали кров, примчали на допомогу у НДСЛ «Охматдит» та ще купа добрих справ. Кожного року приходять нові світлі люди і наше волонтерське комʼюніті поповнюється щирими серцями. У звʼязку з цим на День Волонтера була започаткована мила традиція доповнювати «Walk of Fame» новими долонями волонтерів. Сьогодні все було для наших активістів: церемонія Авдали, можливість зробити неймовірні вітражні картини, а також подарункові жетони, які нагадуватимуть про важливе. Символічно, що на одному боці написана фраза раббі Гілеля «Якщо не я, то хто? Якщо не зараз, то коли?». Також завітали в «Музей у темряві» і точно впевнились, що тільки в темряві можна побачити зірки. Там ми змогли прожити декілька годин у ролі незрячих людей та краще зрозуміти як саме можемо допомогти їм при потребі. Одним словом, досвід просто унікальний! На цій ноті бажаємо всім нашим волонтерам завжди йти за серцем, навіть коли іноді не видно шлях!

Якщо побачите в Києві когось з брелком-дрейдлом, знайте, що ці люди були в Гілелі! Сьогодні був чудовий Шабат, адже у величезному колі класної молоді всі поділились тижневими історіями, зустріли царицю Суботу та побували на творчому майстер-класі! На Кабалат Шабаті багато говорили про наші зустрічі в рамках проєкту «Гешер Леноар» спільно з молодіжним клубом «Lo Domim» та згадували всі яскраві моменти разом. Ми прожили ціле маленьке життя, знайшли нових друзів та заклали фундамент дуже світлого майбутнього. Разом ми дізнались багато нового про єврейську культуру та традиції, знайшли щось нове навіть там, де здавалось все відомо, ходили разом в планетарій та їздили в Бровари, одним словом - пройшли захоплюючий шлях на наш Міст для Молоді. Дрейдли вийшли ну дуже прикольні, а під час майстер-класу ще й була можливість «посмакувати» прийдешнє свято, тобто спробувати перші пончики. Хто б що не говорив, а такими смачними, як на Хануку, вони не бувають жодного дня у році. Ну інші смаколики теж довго не лежали - ми підготували багато ізраїльських закусок. Говорять, що щось важливе і довгострокове часто відчувається як спокій, а не як буря. Ось так невимушено, цікаво та дуже по-рідному ми створили такі міцні звʼязки з молодіжним клубом, що самі цього неочікували. Далі - більше, не тому, що так потрібно, а тому, що цього всім дуже хочеться! Шабат Шалом!