Напевно, це було одне з найтепліших святкувань цього сезону! Щасливі зустріти Ту бі-Шват разом із молодіжним клубом "Lo Domim" JCC Halom, вечір в київському Гілелі вийшов дуже душевним, світлим і наповненим глибоким сенсом. Святкування розпочалося з Седера Ту бі-Шват, де ми разом говорили про традиції, символіку плодів та значення цього свята, яке нагадує про ріст, оновлення та внутрішні зміни. Всі ділилися думками й відчуттями, ніби кожен трошки “перезавантажився” всередині та знайшов ресурс для нового етапу! Але довго сидіти на місці ми не любимо, тож після традиційної частини перейшли до дії. У рамках проєкту “Food Security” ми зібрали волонтерські бокси спільно з Volunteer Community Hillel Kyiv та волонтерами з "Lo Domim". Для нас це була дуже важлива частина, яка додала святу ще більшого змісту й перетворила наші слова про доброту на конкретні вчинки. Волонтери пакували сухофрукти та святкові смаколики, знаючи, що зовсім скоро ці бокси принесуть тепло та радість в інші домівки! Було дуже приємно бачити, як гілелівці і підлітки об’єднуються, щоб робити гарні справи, як підтримують одне одного та створюють маленьке свято там, де воно особливо потрібне. Ту бі-Шват став нагадуванням, що круто не лише святкувати, а ще згадувати про взаємну опору. Про те, як ми можемо бути підтримкою одне одному, бути поруч, ділитися ресурсом і допомагати іншим членам єврейської громади. Сенс простий: ми ростемо, коли ділимось! Дякуємо всім, хто долучився до цього вечора, за вашу присутність, щирість, думки та волонтерство. Це святкування точно залишиться в серці як теплий спогад і натхнення рухатися далі!

Ця зустріч в харківському Гілелі стала тихим і водночас дуже сильним простором пам’яті. Ми говорили про єврейську спільноту Харкова до 1941 року - про живе, наповнене життя громади, її повсякдення, традиції, внутрішні зв’язки. У цьому контексті тема Шоа звучала особливо гостро: як трагедія, що не просто обірвала життя, а зламала долі, знищила цілі світи й залишила глибокий слід у спільній історії. Важливим моментом вечора стало запалення свічок. У тиші, без зайвих слів, цей жест став знаком пам’яті, скорботи й поваги до тих, кого забрала трагедія Голокосту. Світло свічок об’єднало нас у спільному відчутті відповідальності пам’ятати й передавати цю пам’ять далі. Наприкінці зустрічі ми сіли разом у коло й провели символічну практику з червоною ниткою. Передаючи клубок із рук у руки, ми ніби з’єднували себе в єдине ціле, відчуваючи, що всі ми пов’язані - історією, пам’яттю, людською присутністю одне для одного. Кожен мав можливість поділитися тим, що він виніс із цієї розмови, що відчув і що для себе зрозумів. Ці слова були різними, але в них звучало спільне - усвідомлення цінності кожної людини й важливості зв’язку між нами. Дякуємо всім, хто був цього вечора поруч. За уважність, за тишу, за чесні слова й готовність проживати складні теми разом. Саме так пам’ять стає живою й має сенс.

Цей день справді вийшов живим, теплим і наповненим сенсом. Tu Bi Eco стала не просто подією до Ту бі-Швату, а волонтерською акцією про турботу, уважність і відповідальність. Цього дня ми працювали з майбутнім - буквально. Ми підготували кісточки лимона: знайшли їх, підготували та зробили все необхідне, щоб вони почали проростати. Це був символічний момент початку - ще без готових росточків, але з наміром, турботою й терпінням. Окремою частиною стала робота з кашпо. Ми не створювали нові ємності, а декорували вже наявні: розмочували коробки, перетворювали їх на паперову масу й облеплювали нею кашпо, створюючи власний дизайн. У кожного вийшло щось особливе - з характером і настроєм. І в дусі безвідходності ми подбали про все до кінця: з лимонів, які залишилися, зробили засахарені баночки - теплий, домашній результат цієї акції, який ще довго нагадуватиме про день, проведений разом. Щиро дякуємо всім, хто долучився. За вашу присутність, уважність і готовність робити маленькі, але важливі речі. Саме з таких дій починається справжній ріст - і в природі, і в нас самих

Цей вечір став м’яким перезавантаженням, якого всім так бракувало. Ми зібралися, щоб видихнути, розслабитися й просто побути в теплій, вільній атмосфері. Кожен створив свою міні-картину на фоторамці: хтось зробив ніжну композицію, хтось — яскраву й сміливу, хтось особливо красиво оформив рамку. Через пластилін ми ніби виплеснули те, що накопичилося всередині, трохи «обнулилися» й відпустили зайве. Було багато щирих розмов, сміху й відчуття легкості. Дуже зворушливо, що до нас по відеозв’язку приєдналася Маша, яка зараз живе в іншій країні. Навіть на відстані вона була з нами, і це відчувалося по-справжньому тепло. Дякуємо всім, хто був цього вечора поруч. Саме ви зробили його таким душевним і світлимсь.

Сегодня в Hillel прошла важная встреча, посвящённая памяти жертв Холокоста — трагедии, навсегда изменившей судьбы миллионов людей. Вместе с ребятами мы познакомились с историей двух сестёр — Сары и Ханы. Через их судьбы участники смогли глубже понять, с какими испытаниями сталкивались люди в те годы, и прочувствовать ценность жизни, поддержки и человеческой силы. В интерактивном формате — через задания и обсуждения — ребята погрузились в тему, размышляя о важности взаимопомощи, сохранении памяти и ответственности за настоящее. Такие встречи помогают не только узнавать историю, но и формируют сопереживание, уважение к человеческому достоинству и напоминают о том, почему важно сделать всё, чтобы подобное никогда не повторилось.

В Hillel Баку прошла особенная встреча, посвящённая празднику Ту би-Шват — Новому году деревьев. Ребята познакомились с историей праздника, его глубоким смыслом и традициями, которые на протяжении веков сохраняют связь человека с природой, землёй и своими корнями. После познавательной части участников ждал арт-мастер-класс. Каждый смог проявить фантазию и расписать деревянные дощечки — в формате брелоков, подставок под стаканы или декоративных элементов. Творчество объединило всех: кто-то выбирал яркие узоры, кто-то — лаконичный минимализм, но в каждой работе чувствовалось настроение праздника. Продолжением вечера стали вкусы Израиля — мы угостили ребят семью традиционными плодами, связанными с Ту би-Шватом. А затем каждый смог приготовить для себя вкусный милкшейк с нашей помощью — ещё один повод для улыбок и неформального общения. Тёплая атмосфера, творчество, новые знания и живые эмоции — всё, как мы любим.

Продовжуються зустрічі в межах одного з найулюбленіших проєктів гілелевців Дніпра — «Юдаїзм зі смаком». Дерево росте вгору гіллям і вглиб — корінням. А яке коріння має людина? Авжеж, її рід. Саме про рід, родинні зв’язки та їхній вплив на наше життя ми говорили під час пост-Ту бі-Шват заняття разом із Moishe House. Що з історії роду формує нас сьогоднішніх? Скільки дивовижних подій мало статися на шляху від перших нащадків, щоб саме ви з’явилися на світ? Які з ваших досягнень продиктовані родинними установками, а що ви робите вперше у своєму родоводі? Відповіді шукали разом — через метафорично-асоціативні карти, теплі бесіди та історії власних сімей. Увесь вечір був об’єднаний тематикою дерев і їхнім символічним значенням у житті людини. Дерево як метафора життєвого шляху та роду супроводжувало наші роздуми й допомагало знаходити, можливо, не завжди очевидні відповіді на важливі запитання. Ми були раді почути ваші історії й уже зовсім скоро чекаємо на вас на шабаті! Іншого разу у світлому інтер’єрі однієї з кав’ярень міста ми поспілкувалися з Альоною Колпіною про досвід Тагліту, погоду в зимовому Ізраїлі та пережиті пригоди. За чашкою кави учасники вечора згадували цікаві факти про Ізраїль, ділилися власними асоціаціями, першими враженнями та знайомствами з країною. Вечір минув у теплій атмосфері дружніх посиденьок — зі смачними напоями, веселими історіями та неповторними емоціями. А приємним бонусом стали солодкі сувеніри з Ізраїлю від Альони, які кожен міг дістати з мішечка, випробувавши власну вдачу. Попереду ще місяць цієї холодної зими. А поки ми у лютому — мріємо про тепло, будуємо плани на майбутнє та ділимося одне з одним найважливішим.

Продовжуються зустрічі в межах одного з найулюбленіших проєктів гілелевців Дніпра — «Юдаїзм зі смаком». Дерево росте вгору гіллям і вглиб — корінням. А яке коріння має людина? Авжеж, її рід. Саме про рід, родинні зв’язки та їхній вплив на наше життя ми говорили під час пост-Ту бі-Шват заняття разом із Moishe House. Що з історії роду формує нас сьогоднішніх? Скільки дивовижних подій мало статися на шляху від перших нащадків, щоб саме ви з’явилися на світ? Які з ваших досягнень продиктовані родинними установками, а що ви робите вперше у своєму родоводі? Відповіді шукали разом — через метафорично-асоціативні карти, теплі бесіди та історії власних сімей. Увесь вечір був об’єднаний тематикою дерев і їхнім символічним значенням у житті людини. Дерево як метафора життєвого шляху та роду супроводжувало наші роздуми й допомагало знаходити, можливо, не завжди очевидні відповіді на важливі запитання. Ми були раді почути ваші історії й уже зовсім скоро чекаємо на вас на шабаті! Іншого разу у світлому інтер’єрі однієї з кав’ярень міста ми поспілкувалися з Альоною Колпіною про досвід Тагліту, погоду в зимовому Ізраїлі та пережиті пригоди. За чашкою кави учасники вечора згадували цікаві факти про Ізраїль, ділилися власними асоціаціями, першими враженнями та знайомствами з країною. Вечір минув у теплій атмосфері дружніх посиденьок — зі смачними напоями, веселими історіями та неповторними емоціями. А приємним бонусом стали солодкі сувеніри з Ізраїлю від Альони, які кожен міг дістати з мішечка, випробувавши власну вдачу. Попереду ще місяць цієї холодної зими. А поки ми у лютому — мріємо про тепло, будуємо плани на майбутнє та ділимося одне з одним найважливішим.

Такого Ту бі-Швату в нас ще не було! У рамках проєкту «Міст поколінь» студенти "Гілель" Дніпро ближче познайомилися з підлітками з AJT та побували в гостях, щоб весело й корисно відзначити Новий рік дерев! Після цікавих запитань у колі, щоб краще пізнати одне одного, підлітки підготували для нас інтерактивне заняття з тематичними словами. Спільна робота та здогадки неабияк нас згуртували, а також підвели до думки, що Ту бі-Шват - це свято не лише про рослини, дерева й зелень, а й про людину. Саме тому в основній частині вечора ми займалися ручною роботою, яка виконала одразу три функції: передати тепло від людини до людини, дати друге життя вторинній сировині та задовольнити творчі амбіції гостей і господарів заходу. Під час еко-майстерки ми створили подушки зі старих футболок. Такі вироби можна використовувати і як елемент декору інтер’єру, і як предмет затишку - під голову, під лікті під час рукоділля або на стілець для додаткового тепла. Ці унікальні подушечки ручної роботи поїдуть до клієнтів «Хесед Менахем» під час розвозки Shabbat to Go уже наприкінці місяця. Ми вдячні «Шахар» за запрошення та всім, хто долучився до нашої To be eco ініціативи й створив подушечки для доброї справи!

Нещодавно команда студентів та волонтерів одеського Гілеля власноруч зібрала та передала 25 шабатніх наборів підопічним БФ «Хесед Шаарей Ціон» та підопічним будинку для людей похилого віку Мішпаха. У кожному пакунку було все необхідне для зустрічі Шабату, це від нас як знак турботи, підтримки й присутності поруч. Дуже важливо в ці непрості дні — з негодою, холодом і відключеннями світла — ділитися теплом з тими, хто цього потребує. Для багатьох людей ці бокси стали не просто допомогою, а маленьким світлом і нагадуванням про те, що вони не одні.