"Гілель" міжнародна єврейська студентська організація
NEW JEWNERATIOIN - Львів
О Гилеле
- Details
- Written by Super User
- Category: О Гилеле
- Hits: 8039
ТВОРЧІСТЬ І ДОЗВІЛЛЯ
- Details
- Written by Super User
- Category: О Гилеле
- Hits: 10751
ПРО РАБІ ГІЛЕЛЯ
Якщо не я за себе, то хто за мене.
Якщо я тільки за себе, то навіщо?
Якщо не зараз, то коли?"
рабі Гілель
Наша організація названа ім'ям великого єврейського мудреця, найбільшого знавця і тлумача Тори, філософа, вчителя з великої літери - рабі Гілеля, який жив дві тисячі років тому, в епоху Другого Храму і понад 40 років, який керував Санхедрін. Йому належить безліч висловів, один із яких став керівництвом до дії для багатьох поколінь єврейської молоді.
Гілель народився в Єрусалимі на початку правління Ірода. Він прийшов із Вавилону з великою сім'єю вже немолодою людиною, років приблизно сорока. Незважаючи на шляхетне походження (він був з роду царя Давида), жив він дуже бідно, всі свої сили та значну частину заробітку витрачаючи на вчення. До вчення він мав непереборну пристрасть; ця пристрасть і привела його до Святого Міста. Вчитися він почав ще в молоді роки на батьківщині, у Вавилоні, і поступово набув незвичайних знань не тільки в Писанні та Усному Законі, а й у тих науках, які пізніше стали називатися світськими. І ось, коли гострий розум Гілеля охопив усю науку тодішнього Вавилону, він вирішив перебратися до столиці єврейського світу – Єрусалиму, щоб мати можливість слухати Вчення з вуст двох великих мудреців – Шемайї та Авталіона.
У Єрусалимі він став найстарішим і невтомним відвідувачем школи, де викладали знамениті законовчителі. Щоб існувати, він наймався на поденну роботу і, отримуючи півдинарія в день, половину віддавав воротар за право входу до школи, а іншу половину витрачав на їжу своєї сім'ї. Якось сталося так, що він залишився без заробітку, і воротар не впустив його до школи. Не бажаючи, проте, пропустити заняття, Гілель піднявся на дах шкільного будинку і тут, приклавши вухо до ґратчастого просвіту, захоплено слухав тлумачення мудреців. Сталося це, розповідають, напередодні суботи, взимку. Випав сніг і засинав Гілеля, який так захопився дискусією, що нічого не помічав навколо. Коли стало світати, Шемайя сказав Авталіону: - Брат Авталіон! Завжди в цей час уже ясно, а сьогодні щось темно. Невже так хмарно? Поглянувши нагору, вони побачили людський силует у вікні. Зійшли нагору і побачили Гілеля, вкритого шаром снігу завтовшки в три лікті. Очистивши від снігу, вони його вмили, вмостили 'лієм, посадили біля вогнища. - Така людина, - сказали Шемайя і Авталіон, - заслуговує, щоб через нього порушили суботній спокій!
Досить швидко Гілель став одним із найкращих учнів вищезгаданих мудреців і здобув популярність у вчених колах. Проте обставини змусили його повернутися на батьківщину. За час його відсутності обидва великі чоловіки померли. Багато учнів Шемайї та Авталіона розсіялися по всьому Сходу. Закон все більше і більше забувався в народі. І в той небезпечний час на вулицях Єрусалиму знову з'являється Гілель. Талмуд каже: "Коли Тора була забута в народі, прийшов із Вавилону Езра і відродив її. Коли Тора знову була забута, з'явився Гілель Вавілонський і знову дав їй міцні підвалини". Того року трапився досить рідкісний збіг напередодні Песаха та Шабата. У зв'язку з цим виникло алахічне питання про дозволеність великоднього жертвопринесення. Усі змішалися, не знаючи, як вирішити проблему. Нарешті хтось згадав, що Гілель Вавілонський, учень Шемайї та Авталіона знову в місті. За ним послали, і він легко вирішив це питання. Пасхальна жертва була принесена, а Гілель став наси-патріархом єврейського народу.
Довга діяльність Гілеля на цій посаді вплинула на життя єврейства. За рахунок своїх дивовижних особистих якостей, багатих знань у багатьох галузях людської діяльності, тонкого розуму та мудрої політики йому вдалося зберегти та розвинути традиційні єврейські цінності, зміцнити значення та розуміння Усного Закону, створити основи для майбутнього багатого духовного життя єврейського народу. Особистість Гілеля зачаровувала не лише сучасників, а й людей всіх наступних поколінь. Незвичайна прихильність народу до нього була перенесена і на його нащадків. Головування в Санхедріні стало спадковим у будинку Гілеля, і тринадцять його нащадків протягом майже чотирьохсот років керували єврейським народом. Оповідання, що збереглися в Талмуді, свідчать про різноманітні риси особистості Гілеля: миролюбність, дивовижну скромність, лагідність і доброту. Його вислови сяють, як коштовне каміння. Одного разу, коли мудреці сиділи під дахом Бет Гурія в Єріхо, пролунав Небесний Голос: - Тут знаходиться людина, гідна, щоб Шьохіна перебувала на ньому, нарівні з Моше, тільки сучасники його цього не заслуговують. І всі погляди звернулися на Гілеля.
- Details
- Written by Super User
- Category: О Гилеле
- Hits: 12657
ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО "ГІЛЕЛЯ"
"Гілель" був створений 1924 року заради благородної мети - зберегти єврейську цивілізацію, передавши її до рук майбутніх поколінь. Завдяки завзятій праці кількох поколінь єврейських студентів "Гілель" виріс із невеликої організації з офісом у Champaign, штат Іллінойс у всесвітній рух зі штаб-квартирою у столиці США. "Гілель" допоміг дітям іммігрантів знайти своє місце в єврейській громаді Америки, "Гілель" допоміг студентам подолати прояви відкритої дискримінації в кампусах університетів, "Гілель" давав можливість молодим євреям бути разом із народом Ізраїлю під час тяжких випробувань та великих перемог, "Гілель" стояв біля витоків і залишається активним учасником єврейського ренесансу в країнах колишнього Радянського Союзу, "Гілель" знаходиться в центрі єврейського життя молоді по всьому світу. "Гілель" є для хлопців "другим будинком", місцем, де вони можуть розвиватися як особи і як євреї. Дідусі та бабуся сьогоднішніх гілелівців приходили до "Гілелі" з тими ж надіями, побоюваннями, питаннями та амбіціями, з яким приходять студенти 21-го століття. "Гілель" дозволяє зберегти та зміцнити необхідну для збереження єврейського світу наступність поколінь.
Батько-засновник "Гілеля" Рабин Бенжамін Френкель, будучи протягом двох років равином у Храмі Сінаю в Champaign, побачивши життя трьохсот єврейських студетів Університету Іллінойса зрозумів, що у цього покоління американських євреїв назрів внутрішній конфлікт між аемріканською діяльністю та їх єврейством. Заручившись підтримкою єврейського лідера Ісаака Куна (Isaac Kuhn), Френкель на базі своєї програми, що працювала в університеті Іллінойсу, створює постійно діючу організацію, робота якої перекладається на професійні рейки. Тоді ж організація отримує свою назву - "Гілель", що було в усіх відношеннях надзвичайно вдалим вибором. У пошуках підтримки Френкель звертається до організації "Бней Бріт" і знаходить її. І вже в 1924 році "Гілель" відкривається в університеті штату Вісконсін, в 1925 в Огайо, в 1926 в Мічигані. 1927 року трагічно помирає від ендокардиту раббі Френкель. Йому було лише 30 років. На зміну йому приходить раббі Луїс Манн (Louis Mann), а через п'ять років у 1933, залишивши свою посаду декана історичного факультету університету штату Іллінойс Абрам Л. Шахар, стає першим в історії національним директором, який став займатися виключно діяльністю "Гілеля". Будучи чудовим адміністратором Шахар активно співпрацює з єврейськими організаціями, знаходить нові джерела фінансування. "Гілель" у цей період із культурного, соціального та релігійного центру стає організацією, що пропонує також єврейську освіту, яку на той час дуже рідко можна було отримати в академічних навчальних закладах. У ці роки "Гілель" завойовує авторитет не лише серед студентів, а й в академічних колах та керівництва університетів, у роки коли до єврейського ставилися дуже насторожено. "Гілель" по праву пишався тим, що його заняття відвідували і не єврейські студенти, які прагнули краще дізнатися про культуру та традиції іншого народу, до розуміння та добрих відносин між студентами незалежно від їх віросповідання. Незважаючи на економічну депресію "Гілель" продовжував зростати та розвиватися. Зусиллями Шахара до 1935 року було вже 11 "Гілелей", а до 1939 - 20. У п'ятдесяти кампусах, де не було "Гілелей", працювали викладачі-консультанти, які вели різні єврейські програми.
З початком Другої Світової війни "Гілель" не залишився осторонь проблем європейського єврейства. У 1939 році розпочинає роботу програма для біженців з Європи. "Гілель" допомагає адаптуватися молодим людям, змушеним тікати від переслідувань та війни. У 1940 перші 64 студенти з Європи змогли здобути вищу освіту завдяки підтримці "Гілеля". У цьому року керівництво " Гілелем " на 34 року приймає раббі Альфред Йошпе. Програма продовжує свою роботу після війни. "Гілель" співпрацює з сіоністською молодіжною організацією "Авука" та збирає кошти для "Об'єднаного Єврейського призову". З вступом у війну Сполучених Штатів, у співпраці З "Єврейською благодійною радою" "Гілель" організує програми із соціальної та релігійної підтримки десятків тисяч єврейських призовників у 144 кампусах. В 1942 відкривається перше представництво "Гілеля" за межами США в університеті Квінс в Онтаріо, Канада. А в жовтні 1945 року в Гавані - столиці Куби. У серпні 1946 року 57 викладачів та 53 студенти "Гілеля" збираються на свою Першу літню конференцію в таборі на півночі штату Нью-Йорк.
П'ятдесяті ознаменувалися бурхливим зростанням. До кінця десятиліття працювало вже понад 200 "Гілелей" та представництв по всій Америці. Крім соціальних, культурних та релігійних програм, "Гілель" пропонував також заняття з інтересів. Протестні шістдесяті виявилися непростим періодом. За словами директора "Гілеля" Іллінойса Едварда Філда: "У період коли молодь протестує проти естеблішменту, "Гілель" асоціюється у неї з цим самим естеблішментом". у 60х-70х "Гілель" розвиває нові напрямки та програми: за підтримкою радянських євреїв, які переїжджають до Ізраїлю, євреїв з Ефіопії. Скорочення бюджету у 80-х призвело до того, що до 1988 року майбутнє "Гілеля" бачилося дуже невизначено.
У 1988 "Бней Бріт" запрошує на роботу 37-річного юриста та декана Yeshiva University Річарда М. Джоела (Richard M. Joel), поставивши йому завдання щодо відродження "Гілеля". Будучи людиною з боку, він бачив ті проблеми, які були не видно зсередини. Раббі Вільям Рудольф, тоді заступник директора міжнародного відділу згадує: "Ми розуміли, що "Гілель" вимагає налаштування, Річард бачив, що йому потрібна реконструкція". Відродження "Гілеля" отримало додатковий імпульс з виходом результатів дослідження єврейського населення США (National Jewish Population Survey), за результатами якого лише невелика кількість молодих євреїв одружується з віросповіданням і не виховує своїх дітей євреями. Це шокувало американську єврейську громаду і тому що 85 відсотків єврейської молоді навчається у коледжах та університетах "Гілель" став природною та закономірною відповіддю на цю ситуацію. Річард М. Джел розгорнув масштабну діяльність, співпрацюючи зі спонсорами та єврейськими організаціями. Девід Л. Біткер з Детройта послужив своєрідним мостом між Єрейськими Федераціями і "Бней Бріт", раббі Герберт Фрідман представив "Гілель" Полу Чернеру з Чикаго, Луїсу Берліну з Майамі і Нілу Моссу з Коламбуса. Партнерами "Гілеля" стають Барі Левайн із Філадельфії, Чак Ньюман із Ен-Ерборб, Еллі Кац із Південної Флориди та Майкл Рукін із Бостона. "Гілель" приваблює все більше класних професіоналів, розробляють нові принципи роботи, діяльність стає більш системною. У цей час була розроблена нова емблема - слово " Гілель " на івриті як мов полум'я.
Особливу роль на новому етапі діяльності відіграла підтримка Чарльза та Лінн Шустерман та їхнього сімейного фонду та Американського Єврейського Об'єднаного Розподільного комітету "Джойнт". За їхньою підтримкою Міжнародний "Гілель" в особі раббі Йоссі Гольдмана відкриває перший "Гілель" у колишньому Радянському Союзі. Це сталося 1994 року в Москві. Потім "Гілель" з'являється у Санкт-Петербурзі, Києві, Тбілісі, Харкові, Мінську та ще 21 місті Росії, України, Білорусі, Молдови, Грузії, Азербайджану та Узбекистану. У міжнародну сім'ю "Гілеля" вливається потужний потік молоді з величезним потенціалом та своєю неповторною особою, даючи новий імпульс розвитку "Гілеля" у всьому світі. З рук Річарда М. Джоеля керівництво "Гілелем" приймає Авраам Інфельд. Під його керівництвом "Гілель" продовжує розвиватись. Залишившись на посаді Почесного Президента у 2006 році, він передав кермо влади Вейну Файєрстоуну. У 2007 році "Гілель" у країнах колишнього СРСР відзначив свою Бар Міцву.
У 2012 році кермо влади Міжнародним "Гілелем" прийняв Ерік Фінгерхат. Використовуючи свій багатий досвід політика, у тісній співпраці з бізнесменами, політиками та громадськими діячами, Ерік Фінгерхат і очолювана ним команда, розробили стратегічний план розвитку "Гілеля", що заклав потужний фундамент, головна мета якого допомогти студентам гідно впоратися з викликами. "Гілеля" як найбільша міжнародна єврейська студентська організація. У 2020 році біля керма організації став Адам Леман, який до цього обіймав посаду організаційного директора Hillel International. На протяжении четырех лет Адам управлял персоналом, финансами и программами Hillel International для достижения амбициозных целей глобального проекта Hillel's Drive to Excellence.
